Май 02
FacebookTwitterGoogle+Blogger PostОтправить

Полезная ссылка

http://nehag-sus.livejournal.com/234899.html

written by gv

Фев 11

Отношения с Богом подразумевают динамику не только на уровне личность-Бог, но и на уровне человечество-Бог. Меняются не только наши представления о самих себе, и наши представления о Боге, не меняется и понимание того, какими эти отношения могут быть.
Поэтому я далёк от мысли, что отношения с Богом обязательно надо выстраивать по какой-нибудь модели прошлых эпох. Если человек XXI века начнёт строить отношения с Богом по средневековой модели, то его жизнь скорее будет похожа не ролевую игру или спектакль, она будет звучать фальшиво. Да и сила свидетельства такой жизни будет минимальна. Его легко перечеркнёт эффект «правильно, но скучно».
Отношения, не построенные на подражании прошлому, всегда рискуют нарваться на непонимание и осуждение, а потому, не многим хватает смелости развивать их, двигаясь непроторенными путями.
Недавно мне задали вопрос по теме теодицеи: «А может ли Бог попросить прощения у человека?»
Меня никогда о таком не спрашивали. Обычно тема прощения работает в одну сторону, Бог — Тот, Кто прощает, человек — тот, кто просит прощения.
Но, давайте будем честными сами с собою. Если ваши отношения с Богом живые и развивающиеся, то состояние обиды на Бога вполне может быть вам знакомо. Лично я знаю многих людей, его переживших, да и сам имею такой опыт.
Когда чувствуешь обиду, её скорее исцели не разъяснение того, почему мне не стоит обижаться, а простое искреннее «прости» со стороны того, на кого обида направлена, даже, если я миллион раз не прав в своей обиде, а он совершенно не виновен. Разве не так мы учим поступать? Разве мы не говорим, что прощения просит первым не тот, кто провинился, а тот, кто дорожит отношениями? Разве не об этом слова Христа из Нагорной проповеди:
«Итак, если ты принесешь дар твой к жертвеннику и там вспомнишь, что брат твой имеет что-нибудь против тебя, оставь там дар твой пред жертвенником, и пойди прежде примирись с братом твоим, и тогда приди и принеси дар твой». (Матфея 5:23,24)?
Поэтому, мой ответ на вопрос «Может ли Бог попросить прощения у человека?» был утвердительным — «Да, может!»
В свете этой темы и жертва Христа может быть воспринята, как акт примирения, как Божественное «Прости!»
Я не думаю, что такое понимание может как-то унизить Бога. Напротив, для современного человека, воспитанного на морали, уходящей корнями в Священное Писание, способность сказать «прости» — признак зрелости, силы, любви и ответственности. А разве Бог не обладает совершенством этих качеств?

written by gv

Янв 10

Поділюсь думками, що готував до круглого столу, який не відбувся.
Гідність та Біблія
1 Підстави гідності
1.1 Бог замислив людину як творіння за Своїм образом та подобою
«І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі». (Бут.1:26)
1.2 Викуплення Христове як створення нового людства, яке розуміє власну гідність
«Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!» (1Кор.7:23)
1.3 Коли читаємо про життя персонажів Старого Завіту, ми не завжди бачимо прояви гідності.
1.4 На мою думку у Святому Письмі ми можемо споглядати динаміку розвитку розуміння та проявів гідності. Ключовим періодом у становленні гідності божого народу став Вавилонській полон.
Таке враження, що Бог проводить Свій народ через страшенну катастрофу, щоб викувати з них народ, який цілком усвідомлює власну гідність, від якої, як і від віри в Єдиного Бога, він не відмовиться в жодному разі.
1.5 Тексти, що створювались після полону дають багато прикладів гідності божого народу, яка відкривається як форма вірності Богу.
1.5.1 Даніїл та його друзі — проявляють безкомпромісну віру навіть під загрозою смерті. Ми не будемо опаганюватись, ми гідно збережемо себе у вірності Справжньому Богу!
1.5.2 Книга Естер, розповідає історію свята Пурім. Ця книги жодного разу не згадує ім’я Бога, навіть слово «Бог» відсутнє в єврейському тексті цієї книги.
Але що там є?
Там є та сама гідність.
Чого це раптом Аман захотів влаштувати геноцид євреям у Перській імперії? (Див. Ест. 3:1-6) Мордехей не вклонився Аману, бо був юдеєм, тобто людиною, яка падає на коліна лише перед Істинним Богом.
1.5.3 Книга Естер торкається цікавого аспекту гідності.
Я вже сказав, що вона не згадує Бога, але говорить про гідність божого народу.
Тому варто запитати, чи не є прояв гідності анонімним проявом Бога?
Тобто прояв гідності — це свідоцтво про Божу роботу в людині чи суспільстві, які мають гідність.
1.5.4 Мати власну гідність, та поважають гідність іншого — це шлях наближення до Бога.
Втрачати власну гідність, то не визнавати гідність іншого — це шлях ворожнечі з Богом.
(З словника: Гі́дність — це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості. Поняття гідності вживається у законодавствах численних країн та у міжнародному праві).

written by gv

Янв 10

Почему-то для многих мысль о вечности связана со статичностью, а не с развитием. Но вечная статика — это страшнее ада.

written by gv

Янв 10

Важно понимать, что любое достижение человечества неизменно приводит его в область неведомую прошлым поколениям. Это значит, что решения тех или иных вопросов, пригодные для прошлого, не срабатывают в нынешних ситуациях.
Для устоявшихся религиозных систем такое положение вещей — серьёзный, а порой и непосильный вызов. Ответы Бога на насущные проблемы прошлого могут просто не сработать для настоящего. Что делать? Искать новые решения. И не всегда в опыте прошлого.
Богатые религиозные традиции похожи на огромную кладовую, в которую складывают наряды вышедшие из моды, сношенные, но которые жаль выбросить, вещи, не подходящие к текущему сезону или те, которые надеваем очень редко — только по большим праздникам. Таких вещей там так много, что нам кажется, что прошлое накопило нам богатств на все случаи жизни.
Однако это не так. Если вам доведётся отправиться в космос, скажем, слетать на Марс, то в кладовке, копившей богатства с незапамятных времён, вы вряд ли найдёте пригодный для путешествия скафандр. Вам нужно будет создать его самостоятельно либо позаимствовать у тех, кто умеет их делать. В любом случает, готовое решение в кладовой вы не найдёте.
Богатство традиции — замечательная вещь, но умение находить новые решения для новых проблем — лучше.

written by gv